Колабораціонізм в Україні не став масовим явищем, однак майже щодня ми дізнаємося про нові випадки співпраці з окупантами. Які мотиви штовхають українців на співпрацю з росіянами? Які масштаби колабораціонізму в Україні загалом та в регіонах зокрема? В яких соціальних групах співпраця з окупантами є більшою ніж в інших? Які дані допоможуть знайти відповіді на ці питання?
Дискусія відбулася 17 травня 2022 року і стала одним із заходів в реалізації проекту «Academic Response to Hybrid Threats (610133-EPP-1-2019-1-FI-EPPKA2-CBHE-JP)» в Національному університеті «Острозька академія». Захід модерував керівник Центру політичних досліджень НаУОА, професор Юрій Мацієвський, а експертну оцінку безпекової ситуації в Україні та світі з огляду на війну, яку розв’язала російська федерація, дали д-р Брайян Ерлі з Університету штату Нью-Йорк в Олбані (США) та д-р Володимир Дубовик з Одеського національного університету імені І. І. Мечнікова. Модератор наголосив на тому, що питання безпеки стало одним із центральних на початку російської війни проти України, і це питання залишиться ще більш актуальним після її закінчення. На початку війни росія вимагала від України назавжди відмовитися від членства в НАТО, стати нейтральною державою та визнати територіальні втрати на свою користь. На березневій зустрічі в Туреччині Україна була готова обговорити значні поступки – відмовитися від членства в НАТО і повернутися до нейтралітету в обмін на гарантії безпеки, але росія не була зацікавлена в їх обговоренні. Відтоді ситуація на фронті суттєво змінилася, і вже на зустрічі в Рамштайні колективний Захід зайняв більш рішучу позицію на підтримку України. Війна ще далека від закінчення, але учасники дискусії намагалися окреслити контури нової системи міжнародної безпеки та місце в ній України. Відтак, основними питаннями, які розглядалися під час панельної дискусії стали такі: Чи у разі перемоги Україна повинна погодитися на позаблоковий/нейтральний статус? Чи повинна Україна наполягати на гарантіях безпеки з боку інших країн? Незалежно від того, чим закінчиться війна, що має зробити Україна, щоб забезпечити власну безпеку? Обоє учасників виходили з того, що Україні доведеться співіснувати з росією і якась форма компромісу, напевно, буде необхідна. Брайян Ерлі звернув увагу на користь укладання Україною угод про оборонну співпрацю з різними країнами, а Володимир Дубовик висловив думку про потребу ймовірного перетворення України на мілітаризовану державу на кшталт Ізраїлю.
26 листопада в НаУОА відбувся віртуальний круглий стіл про підсумки місцевих виборів в Україні. Захід був ініційований Центром політичних досліджень НаУОА та Школою політичної аналітики «ПОЛІС». В обговорені взяли участь представники зарубіжних дослідницьких центрів – Валентина Романова, членкиня Японської асоціації досліджень Центрально-Східної Європи та Росії та Олена Подолян з Центру Балтійських та Східноєвропейських досліджень Університету Сьодерторн (Швеція). Модерував захід Юрій Мацієвський, професор кафедри політології та національної безпеки НаУОА, керівник Центру політичних досліджень НаУОА.
Yuriy Matsiyevsky, Professor of Political Science, Head at the Center for Political Research, National University of Ostroh Academy will provide an introduction with a general focus on where the Ukrainian political system is going under Zelensky as well as a discussion of his falling popularity, the significance of his reforms, and how Covid-19 and the Belarus crisis has impacted Ukrainian politics in 2020.
Institute for Russian and Eurasian Studies